ЛЕЙКОЗ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ: ЗАГРОЗИ, ДІАГНОСТИКА ТА ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ
Лейкоз великої рогатої худоби — одне з найбільш небезпечних захворювань молочного і племінного скотарства, яке реєструють практично у всіх країнах світу. Поширеність цієї інфекції варіює від країни до країни.
Згідно Інструкції з профілактики та оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу одним з основних заходів ефективного забезпечення благополуччя тваринництва є своєчасна діагностика захворювання та чітке знання епізоотичної ситуації у кожному стаді.
Cлід зазначити, серологічні дослідження на лейкоз ВРХ (утім як і серологічні дослідження на бруцельоз та алергічні дослідження на туберкульоз), входять до переліку обов’язкових досліджень і включені до Плану ветеринарно-профілактичних і протиепізоотичних заходів будь-якого господарства, а дослідження на лейкоз худоби приватного сектору у планах відповідних установ державної ветеринарної служби.
Така планова система діагностичних досліджень спрямована на недопущення поширення та викорінення лейкозу. Що ж стосується приватного сектору… то тут дуже багато залежить не тільки від відповідального ставлення до проблеми власників тварин та благополуччя населеного пункту, де вони знаходяться, а і регулярності моніторингових досліджень.
У яких випадках слід робити позапланове дослідження на лейкоз?
У випадках, якщо ви купуєте тварину з іншого підприємства, але не раніше, ніж за 30 днів до її переміщення та протягом карантинування у господарстві призначення. Також обов’язково потрібно досліджувати на лейкоз корів перед купівлею у приватному секторі.
Які ветеринарні документи має надати продавець при продажу корови?
При купівлі корови необхідно звертати увагу на її походження та наявність у неї ідентифікаційного номера. Крім того, необхідно поцікавитись у районній лікарні ветеринарної медицини, чи піддавалась корова щорічним обов’язковим діагностичним дослідженням та профілактичним щепленням. До того ж, на таку корову має бути оформлений Паспорт великої рогатої худоби (Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04.12.2017 № 642), в якому мають бути відмітки про ветеринарні дослідження та обробки, у тому числі дослідження на лейкоз ВРХ. Також є сенс перед покупкою позапланово дослідити корову на лейкоз ВРХ.
У разі отримання позитивних результатів інфіковані тварини (позитивно реагуючих) мають йти на забій. Однак, що робити тим власникам худоби, які сумніваються щодо результатів лабораторного дослідження? Що у такому випадку слід робити?
Так, дійсно, інфікованих (серопозитивних) тварин необхідно здати на забій, і зробити це треба якнайшвидше. Проте у спірних випадках на вимогу власника серопозитивної корови передбачена процедура арбітражних досліджень, результати яких вже є остаточними та обговоренню не підлягають. Відповідно пункту 2.5 чинної Інструкції, не пізніше, ніж через 15 діб після першого взяття крові у ДНДІ лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ) можна провести таке арбітражне дослідження.
Слід пам’ятати, що ДНДІЛДВСЕ проводитиме арбітражні дослідження тільки у випадку, якщо відбір зразків проводився комісійно за участю спеціалістів Держпродспоживслужби.
Лейкоз великої рогатої худоби розвивається стадійно, однак на кожній із стадій тварина є заразною. Слід розуміти, присутність у стаді інфікованої корови завжди несе ризик зараження сприйнятливих особин. Так, за даними різних наукових досліджень, одна хвора тварина за природніх умов може заразити за рік 1–3 здорових. Значно пришвидшує передачу інфекції у стаді нехтування правила біобезпеки та асептики при виконанні ветеринарних та господарських маніпуляцій.
В умовах приватного сектору утримання інфікованих тварин в одному виробничому приміщенні разом із здоровими несе надзвичайно великі ризики передачі інфекції. Навіть після видалення інфікованої тварини є потреба у ретельному очищенні та дезінфекції стійла, всього приміщення та інструментів.
Які найпоширеніші шляхи передачі вірусу лейкозу великої рогатої худоби?
Вірус лейкозу ВРХ передається від інфікованої тварини до сприйнятливої при спільному утриманні через різні виділення. Молодняк може бути інфікований при випоюванні молоком від позитивних тварин. Дуже небезпечним є нехтування правилами біобезпеки та асептики й антисептики у господарстві. Для профілактики передачі збудника необхідно використовувати одноразові або простерилізовані шприці, уникати травматичних для тварин процедур, змінювати щоразу рукавиці для ректального дослідження, стерилізувати інструменти для декорнуації та розчистки копит тощо.
Чи дозволяється використовувати у харчуванні людей м'ясо і внутрішні органи великої рогатої худоби, у яких діагностували наявність ВЛ ВРХ? Якщо так, то наскільки це є правильним з точки зору передачі захворювання?
Будь-яка позитивно реагуюча у РІД, ІФА або ПЛР тварина вважається хворою та підлягає обов’язковому вибракуванню зі стада — вона направляється на забій на спеціалізоване підприємство під контролем офіційних лікарів ветеринарної медицини. Подальше використання туші залежить від наявності або відсутності паталогоанатомічних змін та результатів мікробіологічного дослідження м’яса. Уражені пухлинами туші утилізують, інші — направляються на переробку та виготовлення виробів із термічною обробкою м’ясної сировини. Це регулюється п. 7.20 чинних Правил передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясних продуктів, що затверджено Наказом від 07.06.2002 № 28 Державного департаменту ветеринарної медицини. За таких умов ризику розповсюдження збудника хвороби немає, адже він повністю знешкоджується. Водночас, приміщення та обладнання після забою таких тварин слід ретельно очищувати та дезінфікувати.
Чи може пастеризація молока від серопозитивних щодо лейкозу тварин унеможливити інфікування людини /тварини (якщо таке молоко використовують для випоювання молодняку)? Якщо так, то за якої температури необхідно пастеризувати молоко?
Пастеризація молока від серопозитивних тварин є обов’язковою умовою його використання у господарстві та продаж на молокозаводи — про це зазначено у п. 4.5.6 чинної Інструкції. Знову-таки, чинна Інструкція передбачає використання лише HTST-методу пастеризації (high-temperature-short-time), — за його проведення протягом 15 с витримується висока температура (t ≥ 80°С). Тільки за такого режиму можна контролювати якість пастеризації за допомогою реакції на пероксидазу.
Відділ безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Конотопського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області
