2 КВІТНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ПРОБЛЕМУ АУТИЗМУ
Мета цієї дати – підкреслити необхідність допомоги людям, що страждають від невиліковного захворювання, адже кількість дітей, які страждають на аутизм, висока у всіх регіонах світу і має величезні наслідки для дітей, їхніх сімей, громад і товариств.
Аутизм – це порушення розвитку, неврологічне за своєю природою, яке впливає на мислення, сприйняття, увагу, соціальні навички та поведінку людини. Найчастіше захворювання діагностують у малюків віком до 3–4 років, але перші ознаки відхилень у деяких випадках можна помітити вже на першому році життя. Цей стан може проявлятися по-різному і може мати як легку, так і дуже важку форму, — саме тому правильним терміном для нього є розлад аутистичного спектра (РАС).
Єдиної причини, яка може викликати в дитини розлад аутистичного спектра, досі так і не визначили. Як і не винайшли «чарівної пігулки» для його так званого «лікування» чи «профілактики». Проте фахівці одноголосно акцентують на важливості ранньої діагностики та раннього втручання у вигляді доказових корекційних методик. І радять батькам пильно стежити за розвитком дитини та оперативно звертатися до фахівців у разі тривожних маячків, які можна помітити в дитини уже після року, а іноді й ще раніше.
Отже, ви маєте підстави тривожитися, якщо:
- У вашої дитини відсутній вказівний жест. Тобто вона не показує пальчиком або використовує руку іншої людини, щоб вказати на щось, що хоче отримати.
- Ваша дитина має мінімальний зоровий контакт або взагалі його не має.
- Ваша дитина не відгукується на ім’я, і вам здається, що вона вас ігнорує або й узагалі не чує.
- Ваша дитина пропускає етап рачкування, який притаманний віковому розвитку малюка, або повзає у дещо специфічний спосіб, ніби «веслуючи» однією ногою.
- Ваша дитина має затримку мовлення або й повну його відсутність, що не притаманно її віковій нормі, а також не використовує жести, щоб її зрозуміли.
- Ваша дитина говорить слова і навіть фрази, проте лише у вигляді ехолалій (наприклад, повторювання слів чи звуків із мультфільмів), шаблонів фраз чи завчених речень, водночас не веде навіть найпростіший діалог і майже не ставить запитань.
- Ваша дитина не виконує базових прохань, і вам здається, що вона вас не розуміє.
- Ваша дитина не цікавиться іншими дітьми: уникає їх або грається паралельно з ними. Надає перевагу контакту з дорослими, але не з однолітками.
- Ваша дитина надмірно емоційно реагує на дотики чи обійми, уникаючи їх. Має гіперчутливість до звуків, запахів, певних текстур, тканин, етикеток на одязі тощо.
- Ваша дитина демонструє чутливість (навіть до проявів істерики) до розчісування, чищення зубів, миття голови, підрізання волосся та нігтів.
- Ваша дитина виявляє вибірковість у харчуванні (певні продукти, певна текстура їжі тощо). Вона відмовляється жувати, вимагає лише блендерованих страв.
- Ваша дитина уникає натовпу, надмірно реагує на шум, швидко втомлюється від подій, які зазвичай подобаються дітям із нейротиповим розвитком (розважальні центри, дитячі дні народження, гучні майданчики тощо).
- Ваша дитина часто крутиться навколо себе, тривалий час стрибає на місці, ходить протягом певного часу навшпиньки, вишиковує предмети в рядочок чи стовпчик, не використовує предмети за їхнім призначенням і не розуміє правил гри чи функцій іграшки.
- Ваша дитина часто трясе кистями впродовж декількох секунд чи навіть хвилин, роблячи так звані «крильця».
- Ваша дитина має гостро виражені спецінтереси. Може протягом тривалого часу регулярно виконувати ту саму діяльність по колу, дивитися ті самі мультфільми.
- Ваша дитина має труднощі під час зміни планів чи непередбачених обставин, схильна до жорсткого повторення ритуалів і повсякденних рутин, виявляє надмірну тривожність під час нових ситуацій та має схильність до істерик, причини яких незрозумілі та неочевидні.
- Ваша дитина не звертає уваги на навколишнє середовище, а надає перевагу самостійній діяльності, навіть якщо їй щось не вдається або це небезпечно. Вам може здаватися, що дитина взагалі не відчуває небезпеки. Не просить допомоги, навіть якщо потребує її.
- Ваша дитина схильна до надмірної соціальної тривожності. Не розуміє невербальної комунікації інших осіб (міміку або жести).
Варто наголосити, що це лише частина ознак, проте саме вони найчастіше можуть вказувати на ймовірність аутизму. Важливо також розуміти, що одна окремо взята ознака ще не означає наявності в дитини розладу аутистичного спектра, проте якщо таких ознак три-чотири, це вже привід бити на сполох.
Якщо ваша дитина має тривожні маркери, варто одразу звернутися до невролога чи дитячого психіатра. І навіть якщо після візиту до фахівця вашому малюкові таки діагностують аутизм, це не привід впадати у відчай. Раннє втручання, корекційні заняття і безмежна віра в дитину можуть робити дива і допомогти малюкові якомога ефективніше скомпенсувати дефіцити розвитку.
