ВИМОГИ ДО НАЛЕЖНОГО ОБЛАШТУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНИХ КОЛОДЯЗІВ
В умовах руйнування об’єктів інфраструктури внаслідок бойових дій постає проблема забезпечення населення доброякісною питною водою. З цією метою дедалі частіше в умовах відсутності централізованого водопостачання використовується вода з альтернативних джерел (колодязів, бюветів, каптажів тощо).
Основні вимоги до влаштування шахтних колодязів:
1. Ізолювати колодязь від проникнення поверхневого стоку (дощових і талих вод).
2. Влаштування стінок колодязя проводити переважно монолітним залізобетоном, бетонними або залізобетонними кільцями, а за їх відсутності керамікою, цеглою, каменем або деревом. Стінки колодязя повинні бути щільними, без шпарин.
3. Каміння для влаштування стінок колодязя повинно бути з міцних стійких порід та укладатись на цементний розчин.
4. У разі використання дерев’яних зрубів слід застосовувати колоди завтовшки не менше ніж 0,25 м, прямі, без глибоких шпарин і червоточин, не уражені грибком, витримані (заготовлені не менше ніж за 5- 6 місяців до їх використання). При цьому перевагу необхідно надавати таким породам дерева, як модрина, вільха, в’яз чи берест, але можна застосовувати також дуб і сосну (дуб та сосна ) з початку експлуатації можуть надавати воді присмак та запах). Вінця надводної частини зрубу можна робити з колод або брусів сосни або ялини.
5. Підводну частину стінок колодязя потрібно заглиблювати у водоносний горизонт не більше ніж на один метр для кращого його розкриття та збільшення шару води. При слабкому водоносному потоці необхідно розширити зруб колодязя у нижній частині.
6. У разі влаштування колодязя в галькових, гравелистих ґрунтах або у скельних породах, що обвалюються, дно колодязя не закріплюють, а у стінках водоприймальної частини передбачаються створи діаметром 15 -30 мм, розташовані у шаховому порядку через 0,2- 0,3 м (дірчатий фільтр) для надходження води в колодязь. У разі влаштування колодязя у піщаних ґрунтах на його дні влаштовують зворотний піщано-гравійний фільтр.
7. Для опущення в колодязь людини з метою його чистки та ремонту в стінки колодязя необхідно вставити металеві скоби.
8. Наземна частина колодязя (оголовок), призначена для захисту шахти від забруднення та спостереження за водозабором, влаштовується не менш як на 0,8 м вище поверхні землі. З метою захисту від засмічення оголовок повинен щільно закриватись кришкою з металу чи дерева або мати залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою. Зверху оголовка влаштовують дашок, навіс або оголовок вміщують у будку.
9. Для підйому води із колодязя слід застосовувати насоси (краще електрозанурювальні). Зливна труба насоса повинна мати гачок для підвішування відра. У разі неможливості застосування насоса допускається обладнання колодязя коловоротом або міцно прикріпленим “журавлем” з відром для загального користування. Біля колодязя слід влаштовувати підставку для відер, навколо споруди повинні бути огорожа (радіусом не менше 2 м) з воротами (хвірткою) та стежка із твердим покриттям (від воріт до колодязя).
Для захисту колодязя від забруднення поверхневими стоками слід влаштовувати перехоплюючи канави, які відводять стоки від колодязя, навколо колодязя необхідно робити “замок” із замішаної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку (глибиною 2 м і шириною 1 м) або бетонувати (асфальтувати) майданчик радіусом не менше ніж 2 м на основі з щебеню товщиною 15- 20 см та з ухилом від колодязя. Навколо колодязя, розміщеного у водопроникаючих ґрунтах (піски, піщано-гравійні, піщано-галькові) з невеликим (2 м) покриттям супіску, суглинків, необхідно цементувати.
Власники колодязів зобов'язані щорічно проводити планове обстеження цих споруд, їх поточний ремонт, чищення та дезінфекцію споруд та знезараження питної води, а також лабораторні дослідження її безпечності та якості.
Якщо не дотримуватися цих вимог існує ризик виникнення харчових отруєнь та гострих кишкових інфекційних захворювань через забруднення води у колодязях. Це викликано забрудненням води, в якій знаходяться різні патогенні мікроорганізми, які можуть завдати шкоди здоров'ю людини. Найбільш поширених мікроорганізмів, які передають захворювання через воду, включають:
Бактерії: холерний вібріон, сальмонели, шигели (збудники дизентерії), ентеропатогенні кишкові палички.
Найпростіші: кріптоспорідум парвум, дракункулюс медінензіс.
Віруси: аденовіруси, ентеровіруси, вірус гепатиту А, рота вірус.
Вживання небезпечної в епідемічному відношенні питної води з колодязя може привести до виникнення інфекційних захворювань (вірусного гепатиту А, черевного тифу, дизентерії, холери, ротавірусної інфекції, гастро-ентериту, лептоспірозу тощо), а води із хімічним забрудненням – до водно-нітратної метгемоглобінемії, карієсу або флюорозу.
Спеціалістами Міністерства охорони здоров’я України розроблені рекомендації щодо візуальної оцінки якості води та способи знезараження води в домашніх умовах.
Як візуально оцінити якість питної води:
– набрати половину або 1/3 об’єму пляшки води та інтенсивно її потрусити, якщо на поверхні води є піна, то така вода непридатна для споживання;
– за наявності неприроднього, хімічного, бензинового, трупного або іншого неприємного підозрілого запаху, воду заборонено використовувати для пиття;
– вода не повинна мати забарвлення.
Способи знезараження води в домашніх умовах:
Кип’ятіння – найнадійніший спосіб знезараження води. Варто кип’ятити воду протягом мінімум 10-ти хвилин, після чого дати їй відстоятися та обережно злити, не збовтавши осад, який зібрався на дні ємності. Чим довше кип’ятиться вода, тим більше знищується патогенів. Зберігайте кип’ячену воду в закритій тарі. За можливості, відстояну кип’ячену воду варто додатково очистити за допомогою побутового фільтра для води.
Таблетки для знезараження питної води – реалізуються населенню через аптечні заклади спеціальні препарати з вмістом активного хлору у вигляді таблеток. Такі таблетки мають антибактеріальні властивості, великий термін придатності та швидку антибактеріальну дію. Перед їх застосуванням необхідно уважно вивчити інструкцію.
Йод – в крайніх випадках використовується спиртовий розчин йоду. На 1 літр води достатньо 3-4 краплі. Така вода буде мати характерний смак і перш ніж її спожити треба зачекати 1 годину. Питну воду після знезараження йодом слід профільтрувати через побутовий фільтр. Особам з ураженою щитоподібною залозою краще утриматися від споживання надмірних доз йоду.
Перманганат калію (марганцівка) – для знезараження 1 літру води потрібно 1-2 грами розчину або кілька кришталиків, щоб вода стала блідо-рожевого кольору, відстояти воду 30 хвилин, потім акуратно процідити або пропустити через побутовий фільтр, залишивши осад на дні ємності.
Активоване вугілля – дозволяє прибрати неприємний запах води та незначні домішки і шкідливі речовини. На 1 літр води потрібно 5 таблеток, які краще подрібнити для збільшення активної площі, загорнути в марлю або іншу тканину, щоб вугільний пил не потрапив у чисту воду. Знезараження води питної у такий спосіб триває щонайменше 8 годин.
Вживання якісної та безпечної води для пиття є однією з найважливіших запорук збереження здоров’я людини і її довголіття.
