УЧАСТЬ БАТЬКІВ У ДОДАТКОВИХ ВИТРАТАХ НА ДИТИНУ
Участь батьків у додаткових витратах на дитину регламентована ст. 185 Сімейного кодексу України (далі - СК України), відповідно до якої той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
При цьому розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Виходячи з цього положення, додаткові витрати на дитину характеризуються такими особливостями:
- на відміну від аліментів, за своїм цільовим призначенням додаткові витрати не є коштами, спрямованими на утримання дитини;
- сплачуються вони лише у зв’язку з настанням у житті дитини певних особливих обставин, перелік яких не є вичерпним і встановлюється індивідуально у кожному конкретному випадку;
- додаткові витрати на дитину підлягають сплаті незалежно від вирішення питання про сплату аліментів на утримання дитини, відсутності вимог про сплату аліментів чи припинення права на аліменти;
- обов’язок батьків брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, діє тільки до повноліття, тобто до досягнення дитиною 18 років. Щодо повнолітніх сина чи дочки положення ст. 185 СК України не застосовується;
- розмір додаткових витрат визначається за домовленістю між батьками або ж, у разі спору з цього питання, за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду;
- розмір додаткових витрат на дитину визначається у твердій грошовій сумі залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину з урахуванням того, що батьки, незалежно від того, з ким проживає дитина, несуть обов’язок сплати таких витрат у рівних частках.
Укладення (форма) угоди між батьками про оплату додаткових витрат на дитину
На відміну від договору між батьками про сплату аліментів на дитину, який повинен бути укладений у письмовій формі й нотаріально посвідчений (ст. 189 СК України), нотаріальне посвідчення угоди батьків про оплату додаткових витрат на дитину не вимагається.
Однак для підтвердження домовленості батьків про оплату додаткових витрат на дитину, сума яких менша ніж двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (20*17 грн = 340 грн), за бажанням сторін можна укласти договір письмово.
У разі, якщо за домовленістю батьків розмір додаткових витрат на дитину перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (більше ніж 340 грн), угода повинна бути укладена у письмовій формі (п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України).
Відповідальність за прострочення оплати додаткових витрат на дитину
Ч. 4 ст. 196 СК України визначено, що у разі прострочення оплати додаткових витрат на дитину з вини платника такий платник зобов'язаний на вимогу одержувача додаткових витрат сплатити суму заборгованості за додатковими витратами з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних із простроченої суми.
Платник додаткових витрат вважається таким, що прострочив оплату, якщо він не виконав свій обов'язок щодо оплати додаткових витрат у строк, встановлений рішенням суду або за домовленістю між батьками, а в разі їх відсутності або у разі невстановлення такого строку - після спливу семи днів після пред'явлення відповідної вимоги одержувачем додаткових витрат, який фактично їх оплатив.
Стягнення додаткових витрат на дитину у судовому порядку
Згідно з вимогами, установленими ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Ч. 1 ст. 28 ЦПК України передбачено, що позови про оплату додаткових витрат на дитину можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Позовні вимоги про стягнення додаткових витрат можуть пред’являтися разом з позовом про стягнення аліментів, оскільки вони безпосередньо пов’язані з аліментними зобов’язаннями. Проте подання двох даних вимог в одному позові не є обов’язковим.
Докази
Заявляючи додаткові витрати, позивач у будь-якому випадку повинен їх обґрунтувати, тобто надати беззаперечні докази на їх підтвердження. Дані додаткові витрати, на відміну від аліментів, мають бути викликані саме особливими обставинами.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватися відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг, витрати на лікування, виписки з історії хвороби дитини, рецепти лікарів, довідки, чеки, рахунки тощо).
