СТИХІЙНІ РИНКИ – ЗАГРОЗА
Стихійна торгівля – це торгівля фізичними особами без відповідних дозвільних документів про якість та безпеку товарів, що реалізуються ними в невстановлених місцях (на вулицях, у дворах, на тротуарах, у скверах, парках, під'їздах) з рук, із землі, без відповідного дозволу на розміщення об'єкта торгівлі.
Єдине законне місце для торгівлі харчовими продуктами, крім магазинів, – це агропродовольчий ринок. Саме там знаходиться державна лабораторія ветсанекспертизи, яка здійснює обов’язковий державний ветеринарно-санітарний контроль за якістю та безпечністю продукції, що реалізується, і надає продавцю товару експертний висновок установленої форми про проведену ветсанекспертизу.
Згідно з нормами законодавства, торгівля з рук у невстановленому місці (стихійна торгівля) – це адміністративні правопорушення за ст.160 Кодексу України про адміністративні правопорушення (торгівля з рук у невстановлених місцях) та ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення порядку провадження господарської діяльності).
Приватні особи, які реалізують продукцію, не проходять медичних обстежень, і можуть бути носіями небезпечних інфекційних захворювань, таких як туберкульоз, сальмонельоз, дизентерія та інші. При відсутності документів неможливо встановити виробника продукції, умови зберігання й транспортування продукції, термін її придатності до споживання. Зазвичай у місцях стихійної торгівлі реалізують продукцію, яка представляє високий ризик для здоров`я людей.
Часто з рук реалізується молоко та молочна продукція: «домашнє», «свіженьке», «смачненьке», «від своєї корови». Проте смачненьке молоко - розлите в уживану пластикову тару (де її взяли?), свіженькій «сир» у пакетиках, у відерці на землі присипаний пилом з дороги…
Згідно з вимогами Закону України № 771 «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», цілі туші або частини туш парнокопитних і інших копитних тварин, туші свійської птиці, кроликів і малих диких тварин, риба, мед, яйця, молоко необроблене, сир домашнього виробництва й продукти рослинного походження можуть продаватися на агропродовольчих ринках за умови підтвердження їхньої придатності за результатами випробувань (досліджень) акредитованої лабораторії, яка знаходиться на агропродовольчому ринку, державним інспектором, який знаходиться на цьому ж ринку. Не підлягають зазначеним випробуванням харчові продукти недомашнього виробництва, які супроводжуються документами, що забезпечують простежуваність продукції.
Цілі туші або частини туш, м’ясо, субпродукти парнокопитних і інших копитних тварин можуть реалізовуватися на агропродовольчих ринках, за умови що вони отримані від ідентифікованих сільськогосподарських тварин відповідно до вимог законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин.
Щодо реалізації м’яса та м’ясопродуктів, слід додати що місця стихійної торгівлі можуть бути фактором поширення таких інфекційних та інвазійних захворювань, як АЧС, сибірка, трихіленьоз. В умовах сьогодення найбільш актуальним постає питання профілактики поширення африканської чуми свиней, бо ця хвороба не лише передається при контакті здорових тварин із хворими, але й розповсюджується через корм, пасовища, транспорт, забруднений виділеннями хворих тварин, а в разі забою хворих тварин м’ясопродукти є також фактором поширення хвороби.
Тому купуючи харчові продукти з рук, на вулиці, покупець свідомо йде на ризик.
Не слід забувати про принцип: «попит створює пропозицію» - поки є люди, які купують харчові продукти на «стихійних ринках», місцях стихійної торгівлі, доти вони існують…
Відділ безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Конотопського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області
Фото ілюстративне ( взято https://cutt.ly/QnF4tjS)
