ДАНЧЕНКО ЕЛЬХАН ТЕЙМУРОВИЧ
ДАНЧЕНКО ЕЛЬХАН ТЕЙМУРОВИЧ
(17.11.1994 року народження)
(старший матрос 36 бригади морської піхоти)
Жорстоко вбитий у полоні в червні 2022 року
Ельхан народився 17 листопада 1994 року в м.Баку. Має українське коріння по материнській лінії - уродженка м.Кременчук Полтавської області. Батько азербайджанець Теймур Ромозанов.
Закінчив факультет інформатики та обчислювальної техніки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Разом з дружиною, Анжелікою Данченко, уродженкою м.Путивль, у 2016 році переїхали до Путивльської громади. У 2018 році в молодого подружжя народилася донечка Кіра. .
Ще до початку повномасштабного вторгнення Ельхан підписав контракт із Збройними Силами України. Служив старшим матросом 36 бригади окремої морської піхоти ВМС України імені контрадмірала Михайла Білинського в м.Миколаїв. Слід зазначити, що бригада була сформована на базі військ двох частин, виведених з окупованого Криму у 2015 році: 36 окремої бригади берегової оборони з м.Миколаїв і 1-ої лінійної та 501-ї окремої батарей морської піхоти з м.Бердянськ Запорізької області.
Як тільки почалося повномасштабне вторгнення московитів на нашу землю брав участь в евакуації мирного населення, допомагав пораненим і переносив у притулок загиблих побратимів. У складі 36 бригади морської піхоти брав участь у боях за м.Маріуполь. Стояв на позиції до кінця – 86 жахливих і важких днів і ночей, де й зазнав поранення.
Коли йшли жорстокі бої за Маріуполь і «Азовсталь», тяжко поранений захисник був узятий окупантами в полон. На жаль, із якого вже не повернувся. У червні 2022 року там жорстоко вбитий.
Ельхан завжди говорив: «Я захищаю рідних, дім, дітей і ніколи не здамся».
Тіло загиблого воїна пройшло довгий шлях до рідного міста по моргах різних міст України. На впізнання до м.Суми їздила вірна та любляча дружина Ельхара – Анжеліка. І лише 4 грудня 2023 року домовину з тілом героя зустрічали на колінах живим коридором вдячні путивляни.
Захисник був похований 4 грудня 2023 року в м.Путивль Путивльської громади на Алеї героїв.
У Ельхана залишалася дружина та донька.
Указом Президента України № 263/2022 від 19 квітня 2022 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Ця нагорода для його рідних – не лише згадка про війну, це символ найвищої звитяги, за яку їх дорогий серцю син, коханий чоловік, дбайливий батько віддав життя за світле майбутнє України.
