29 ВЕРЕСНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ТРАГЕДІЇ БАБИНОГО ЯРУ
Масовий розстріл у Бабиному Яру 29–30 вересня 1941 року став символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей.
Серед загиблих - євреї і роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору, «саботажники», порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова, а це близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках
Відразу після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року розпочалися масові розстріли, а найтрагічнішими стали 29–30 вересня, коли вбили майже 34 тисячі євреїв – мешканців Києва.
Пам’ять про тодішню кількість закатованих жертв радянський режим навмисне замовчував та знищував. Але для українського народу Бабин Яр і донині залишається одним з найтрагічніших застережень про звірства тоталітарних систем, небезпеку від ненависті, расизму, міжнаціональної ворожнечі, переслідування та знищення людей за етнічною, політичною, релігійною або іншими ознаками.
На превеликий жаль в Україні сьогодні війна, російські війська обстрілюють єврейські цвинтарі, синагоги, навіть Бабин Яр, що є наругою над пам’яттю про Голокост.
Наразі росіяни використовують ті ж самі методи, як масові страти, вбивства з особливою жорстокістю, тортури, викрадення людей, спалювання тіл з метою приховати свої злочини, називаючи власну дикість «розв’язанням національного питання».
На відкриття безчинств й осмислення жахів Голокосту світова спільнота висловила позицію «Ніколи знову». Світ повинен пам’ятати, що непокаране зло поширюється якомога далі і геополітичний мир та безпека можливі лише після суцільного знешкодження агресора.
