ОСПОРЮВАННЯ БАТЬКІВСТВА
Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини (частина перша статті 122 Сімейного кодексу України).
Оспорювання батьківства – це невизнання особою реєстрації себе як батька дитини. Особа, яка записана батьком дитини згідно з положеннями Сімейного кодексу України, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття (стаття 136 Сімейного кодексу України).
Хто має право на оспорення батьківства
♦ Оспорити своє батьківство в судовому порядку має право особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124 і 126 Сімейного кодексу України. А саме чоловік має право оспорити своє батьківство:
- якщо дитина народжена у шлюбі;
- якщо на момент народження дитини батьки в шлюбі не перебували, але при реєстрації народження батько визнав своє батьківство;
- якщо дитина народилася до спливу десяти місяців з моменту розірвання шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу його матері з іншою особою.
Не має права оспорювати своє батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є батьком цієї дитини, а також особа, яка дала згоду на використання допоміжних репродуктивних технологій.
Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 Сімейного кодексу України, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (частини перша та друга статті 136 Сімейного кодексу України).
♦ Діти-спадкоємці зазначеної вище особи у випадку, якщо він: помер до народження дитини і залишив нотаріусу заяву про невизнання свого батьківства, або помер після народження дитини, але за життя подав позов до суду про виключення свого імені з актового запису про народження.
♦ Дружина або батьки (спадкоємці) після смерті особи, яка за життя не знала, що записана батьком дитини.
♦ Мати дитини, якщо батьком дитини записаний її чоловік, а насправді ним є інший чоловік – біологічний батько (за умови, що справжній батько підтвердить це у своїй заяві про визнання себе батьком дитини).
♦ Чоловік, який вважає себе батьком, має право пред’явити позов до чоловіка матері дитини про визнання свого батьківства (стаття 129 Сімейного кодексу України). До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
При розгляді спору суд має виходити зі змісту частини другої статті 128 Сімейного кодексу України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Причому судово-генетична експертиза має важливе значення в процесі доказування батьківства позивача та спростування батьківства чоловіка, який записаний батьком дитини.
Порядок звернення до суду з позовною заявою про оспорення батьківства
Усі справи позовного провадження в порядку цивільного судочинства розглядаються: районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.
До суду подається позовна заява про оспорення батьківства та її копії (відповідно до кількості осіб, які братимуть участь у справі).
До позовної заяви додаються:
- копія свідоцтва про народження дитини (за можливості);
- копії інших доказів, які свідчать про те, що особа, яка звернулася до суду з таким позовом не може бути батьком/матір'ю дитини;
- відмова органу реєстрації актів цивільного стану про внесення змін (виключення) до актового запису про народження дитини щодо відомостей про батька;
- квитанція про сплату судового збору (крім випадків, коли заявник звільнений від сплати судового збору).
Відповідачем в даній категорії справ є другий з батьків, або опікун. Оскільки при поданні позову ставиться вимога і про оспорення батьківства і про виключення з актового запису (внесення змін до актового запису) про народження дитини, то третьою особою необхідно залучити органи реєстрації актів цивільного стану.
Обмеження права на оспорювання батьківства
Тимчасові обмеження для заперечування батьківства бувають двох типів:
- стосуються віку дитини;
- стосуються строків позовної давності.
До моменту народження дитини, оспорювати батьківство не можна. Граничним моментом, до якого ще можна оспорити батьківство, є повноліття дитини. Неможливо оспорити батьківство після смерті дитини.
Позовної давності для оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини, немає. Для матері цей термін обмежується 1 роком з дня, коли жінка довідалася або могла довідатися про те, що вона є матір’ю дитини (стаття 139 Сімейного кодексу України).
