ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ ПЕРЕБУВАННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ НА УТРИМАННІ. КОЛИ ТА З ЯКОЮ МЕТОЮ НЕОБХІДНО ЦЕЙ ФАКТ ВСТАНОВЛЮВАТИ?
Встановлення факту перебування особи на утриманні має юридичне значення для одержання спадщини, призначення пенсії у разі втрати годувальника, або відшкодування шкоди, якщо надана допомога була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування, тощо.
Відповідно до пункту 2.3. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі – Порядок), до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, крім іншого, надається документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Що робити якщо чоловік та дружина є внутрішньо переміщеними особами та зареєстровані за різними адресами ?
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку (пункт 2.11. Порядку).
Отже, Порядком передбачено встановлення в судовому порядку факту перебування на утриманні померлого годувальника, у разі неможливості надати документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою) на підтвердження перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні.
За змістом частини другої, четвертої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, і сім`я створюється на підставі, зокрема шлюбу.
Відповідно до абзацу другого пункту 2 частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» члени сім’ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.
Отже, встановлення факту перебування на утриманні у чоловіка необхідно для реалізації права на перехід на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.
