РЕЄСТРАЦІЯ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ
Нагадуємо, що 1 грудня 2021 року набрав чинності Закон України від 5.11.2021 № 1871-ІХ «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
Отже, розглянемо стислий опис основних нововведень.
Так, за нормами вищезазначеного Закону:
1. Змінено процедуру реєстрації місця проживання (перебування) і запроваджено процедуру декларування місця проживання (перебування).
Тобто, в Україні буде існувати дві процедури щодо повідомлення держави про місця проживання особи:
а) декларування місця проживання особи – повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади;
б) реєстрація місця проживання (перебування) особи – внесення інформації про реєстрацію місця проживання (перебування) за заявою, поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації.
Декларування місця проживання можливе лише у житлі приватної форми власності, за умови внесення відомостей про це житло до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або у гуртожитку, що не належить особі на праві власності, спільної власності (спільної часткової або спільної сумісної власності), за умови надання згоди уповноваженої особи з управління (утримання) гуртожитку, що належить до сфери управління підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.
Громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов’язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.
Також у законодавстві залишається надання згоди власника житла на декларування або реєстрацію місця проживання (перебування) – у випадку, якщо особа, яка його реєструє/декларує не є власником цього житла. Але у разі декларування або реєстрації місця проживання особою, яка є власником (співвласником) цього житла, згода інших співвласників або інших осіб, місце проживання яких зареєстровано/задекларовано в цьому житлі, не вимагається.
Для декларування місця проживання особа подає в електронній формі декларацію про місце проживання (у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту), в якій зазначаються відомості про особу (якщо особа не є власником (співвласником) житла, за адресою якого декларується місце її проживання та відомості про яке внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у декларації про місце проживання додатково зазначаються відомості про власника (співвласників) житла окремо стосовно кожного власника (співвласника) житла), а для реєстрації місця проживання (перебування) особи під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) подається заява про реєстрацію місця проживання (перебування).
Вбачається, що задекларувати місця проживання (перебування) можна буде також шляхом заповнення заяви в мобільному застосунку «Дія» та отримання онлайн-підтвердження від власника житла (якщо особа не є його власником або співвласником). Заяву в автоматичному режимі буде опрацьовано впродовж доби. Зняття з попереднього місця реєстрації у такому випадку також відбуватиметься в автоматичному режимі.
Крім того, відтепер документом, що підтверджує декларування (реєстрацію) місця проживання є витяг з Єдиного демографічного реєстру, в тому числі в електронній формі, а не відмітка у паспорті. До паспортів старого зразка (у формі книжечки) записи про реєстрацію/декларування місця проживання також вноситися не будуть.
Повторно реєструвати, декларувати або “підтверджувати” своє місце проживання у зв’язку з прийняттям нового законодавства не потрібно. Для підтвердження місця проживання буде витяг з Єдиного демографічного реєстру.
2. Спрощено процедуру зняття з зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування). Так, зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) відбувається шляхом звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) з наступних підстав:
1) за заявою самої особи про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування);
2) за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.
Якщо в житлі декілька співвласників – всі вони подають згоду на зняття з місця проживання/перебування конкретної особи. Тобто законом вводиться можливість зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) за заявою власника житла приватної форми власності без згоди такої особи, в тому числі дитини, разом з батьками, які не є власниками.
Крім того, змінами передбачено, що у разі якщо місце проживання (перебування) особи було задекларовано або зареєстровано на підставі договору оренди, виключення з реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи за заявою власника (співвласників) житла здійснюється лише після закінчення строку дії договору оренди або його дострокового розірвання чи визнання його нікчемним.
3. Збільшено плату за реєстрацію/декларування місця проживання (перебування).
За своєчасну (тобто протягом 30 днів) реєстрацію/декларування місця проживання/перебування особа сплачує 1,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2023 році – 40.26 грн).
У випадку пропущення зазначеного строку, адміністративний збір буде складати 2,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2023 році – 67.10 грн).
4. Запроваджено можливість для мешканців тимчасово окупованої території зареєструвати/задекларувати друге місце проживання (перебування) на підконтрольній уряду України території.
Законом передбачено, що кожна особа може мати тільки одне зареєстроване/задеклароване місце проживання (перебування).
Однак для осіб, які мають реєстрацію місця проживання на тимчасово окупованих територіях, зроблено виключення. Так, на період тимчасової окупації такі особи можуть зареєструвати або задекларувати ще одне місце проживання (перебування) на контрольованій урядом України території без зняття з реєстрації на тимчасово окупованих територіях ( пункт 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2022року № 265).
5. Розмежовано правовідносини реєстрації/декларування місця проживання (перебування) і майнові правовідносини щодо житлової нерухомості. Ще однією важливою зміною є ч. 3 ст. 1 Закону, яка встановлює, що декларування місця проживання, реєстрація місця проживання (перебування) особи не є підставою для набуття такою особою права володіння, користування чи розпорядження житлом (у тому числі не є підставою для вселення чи визнання за особою права на проживання та/або права користування житлом), про проживання в якому особа повідомила.
