ПУТИВЛЬСЬКА ГРОМАДА
Сумська область, Конотопський район

ВИКОРИСТАННЯ МІОГІМНАСТИКИ В КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНІЙ РОБОТІ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ПОРУШЕННЯМ МОВЛЕННЯ, УСКЛАДНЕНОГО ДЕФЕКТАМИ ПРИКУСУ

Дата: 26.12.2022 11:13
Кількість переглядів: 454

Що таке міогімнастика? Це комплекс вправ для м`язів обличчя та жувальних, які знаходяться біля зубного ряду і тим або іншим чином впливають на їх формування. З допомогою міогімнастики можна змінити дефекти прикусу, поліпшити дикцію, а також частково вплинути на правильне формування щелепи і овалу обличчя.

Щоб добитися очікуваного результату,  потрібно дотримуватися таких основних принципів:

  • Послідовність – спочатку вивчаються і активно використовуються прості вправи, і лише після їх засвоєння можна приступати до складніших комплексів.
  • Систематичність – займатися потрібно щодня, регулярно, на постійній основі, не роблячи тривалих перерв.
  • Свідомість – краще всього міогімнастика допомагає у тому випадку, коли дитина розуміє, що від неї вимагається і з великим бажанням виконує правильно рухи.
  • Активність – м’язи повинні здійснювати максимальну амплітуду.
  • Індивідуальний підхід – враховуючи будову щелепи дитини можна говорити про будь-які вправи,  в кожному клінічному випадку застосовуються свої поєднання.

Вікові рамки – самим кращим періодом для ефективних результатів є вік з 4 до 7 років. Ефективність міогімнастики визначається такими перевагами:

Відновлює повну функціональність жувальних м’язів.

Нормалізує загальний тонус дитини.

Покращує роботу нижньої щелепи, роблячи її більш рухливою.

МІОГІМНАСТІКА ПРИ НЕПРАВИЛЬНОМУ ПРИКУСІ

При глибокому прикусі (вертикальні аномалії прикусу):                                         Встати рівно, руки витягнути і завести назад. Підборіддя також підвести і намагатися висунути його як можна більше вперед. Періодично повертати у вихідне положення. За один сеанс зробити до 10-15 повторень. За день потрібно не менше трьох підходів.

Поступово підсилюють навантаження і вже через 30 днів ускладнюють. Витягуючи нижню щелепу вперед, прагнуть розташувати нижні різці перед верхніми. Змикати і розкривати рот без будь-яких зміщень хоч би 3-5 хвилин. Повторювати за день не менше п’яти разів.

 

Для корекції відкритого прикусу (відсутність змикання зубів):                                        

Треба сильно стискати і розтискати зубні ряди. Щоб проконтролювати, наскільки добре справляється дитина, можна притиснути пальці до обличчя в області зростання молярів(великі кутні зуби). Для надання посилення, роблять те ж саме, але зі збільшеним опором. Розташовують вказівний і середній палець на фронтальній частині ряду і при розкриванні рота намагаються завадити активним рухам щелепи. Ще одна вправа робиться з використанням олівця або палички відповідного розміру. На цей предмет надівають гумову трубочку і прикушують різцями.

Для корекції дистального  прикусу (верхня щелепа сильно виступає вперед по відношенню до нижньої) рекомендується наступне:                                              Намагаються нижній ряд зубів відтягнути вперед так, щоб він виявився попереду верхнього. Утримувати в такому положенні як мінімум 10 секунд.                       Ускладнюють попередній варіант одночасними поворотами голови спочатку вліво, потім право. Повтори здійснюють 10 разів.                                                                          Треба поставити ноги на ширині плечей, голову закинути, а руки відвести за спину. Намагатися висувати нижню щелепу так, щоб досягти зімкнення зубів краями.

Для корекції положення і рухливості язика:

“Годинник” – з ретельно зімкнутими губами робити рухи язиком по колу, проводячи по внутрішній стороні губ.

“Неслухняний язичок” – широкий, розслаблений язик покласти на нижню губу й «пошльопати» по ньому верхньою губою.

“Фарбуємо стелю” – нехай дитина уявить, що язик – це пензлик, а піднебіння – стеля. Треба намагатися провести язиком по верхній частині слизової оболонки з максимальною ретельністю, нічого не пропускаючи.

“Відбійний молоток” – рот широко відкривають, а язиком дотягуються до піднебіння. У такому положенні намагатися імітувати удар молотка.

У випадках з підрізуванням вуздечки язика пропонуються такі вправи:

Облизати губи по черзі верхню і нижню. Рухи повинні проводитися від одного краю до іншого, а також намагатися дістати підборіддя і края носа. Аналогічно проводити їм так, щоб порахувати усі зуби в ряду. Уператися кінчиком язика по черзі в кожну щічку. Вироблення клацаючих звуків, як вершник, з відкритим ротом. Повторювати комплекс до десяти разів.

Міогімнастика за наявності міжгубного простору і звичці не дихати носом:       Поперемінно витягають губи вперед, неначе задувають свічку і потім розтягують їх в широкій посмішці. Одночасно з цим можна намагатися вимовляти звуки. Стиснути щільно губи, а носом в цей час набрати максимум повітря, щоб роздути щоки. Тепер можна кулаками на них різко натиснути і видихнути. Губи при цьому не розтискати.                                                                                                                        Якщо є присутньою така проблема, як протрузія різців, то знову ж таки щільно стискають щелепи і намагаються набрати більше повітря. Але роблять це під кожну з губ, верхню і нижню поперемінно.                                                                              Між губами затискають картонну смужку і утримують її до години. Але при перших вправах розпочинають усього лише з хвилини.                                                               Для додаткового тренування дають дитині дути на який-небудь легкий предмет, що переміщується, – пір’їнку або шматочок вати.                                                                 Мізинцями розтягують куточки рота, а м’язами при цьому намагаються їх звести разом.                                                                                                                                   Роблять ватні валики і закладають під губи біля вуздечки з обох боків. Намагаються вимовляти глухі звуки (п, м, б).

ЯК ПІДВИЩИТИ ЕФЕКТИВНІСТЬ ВПРАВ?

Щоб добитися найкращих результатів, треба дотримуватися певної техніки і наступних правил:                                                                                                             

 Активно працювати м’язами з максимальною амплітудою.

Витримувати фізіологічні межі допустимих рухів.

Поступово збільшувати швидкість, інтенсивність і складність кожної вправи.

Для збереження безпеки, треба давати м’язам відпочивати рівно стільки часу, скільки вони перед цим працювали.

Кожен рух повторювати до тих пір, поки не відчується втома.

Для заняття виділяти певний час і точно наслідувати його на регулярній основі.

Фото без опису


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь