БІБЛІОТЕКА — УЛЮБЛЕНЕ МІСЦЕ В ГРОМАДІ
Ще задовго до війни в українському суспільстві виникла гостра дискусія про роль бібліотеки для громади. Тож бібліотекарі швидко змінювали форми й методи бібліотечної роботи, щоб бути корисними для суспільства.
Усе зупинилося 24 лютого. Здавалося, що світ перестав існувати, і ми в ньому завмерли, разом із тисячами українців.
Здавалося, що книга й бібліотека тепер уже точно нікому не потрібні. Але це зовсім не так. Кількість відвідувачів бібліотеки не зменшилася, й популярність україномовних видань збільшується. Сьогодні, у час війни, бібліотекарі швидко перекваліфікувалися на волонтерів, вантажувачів, фасувальників продуктів, вишивальниць, рукодільниць з плетіння маскувальних сіток іа шкарпеток для наших воїнів і жителів нашої громади.
Згадують мистецтво в’язання шкарпеток відвідувачі Бобинської, Руднєвської бібліотек на чолі з бібліотекарями Наталією Пастушенко та Тетяною Чемодановою. І кожна пара шкарпеток вміщує побажання воїнам.
Ось таке: «На ваші ніжки, теплі шкарпетки від бабулі Тетяни і Наталії Сергіївни". Ми зрозуміли, що наша праця затребувана й приносить людям хоч маленьку, та все-таки розраду. Тож опускати руки рано, і тепер ми вже точно не маємо сумнівів щодо важливості бібліотеки.
