ТРУДОВІ ГАРАНТІЇ ТА ПІЛЬГИ ДЛЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
Дія Кодексу законів про працю України не поширюється на несення військовослужбовцями військової служби. Однак у випадку увільнення від іншої роботи для вступу на військову службу за ними зберігається місце роботи й посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності й у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову.
Військова служба – це державна служба особливого характеру, що пов’язана із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Якщо до військової служби особа була безробітною, то на період військової служби виплата допомоги по безробіттю припиняється.
На всіх учасників територіальної оборони громад під час їхньої участі в заходах з підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального й правового захисту, передбачені ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Враховуючи перераховані гарантії, такі працівники під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення не підлягають звільненню на підставі пункту 3 частини першої статті 36 КЗпП України, а лише увільняються від виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, що оформлюється відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця.
Військовослужбовці мають такі додаткові трудові права:
– переважне право на залишення на роботі в разі скорочення на підприємстві;
– право на щорічну відпустку повної тривалості до закінчення 6 місяців у перший рік роботи на підприємстві – у тому числі для осіб з інвалідністю внаслідок війни;
– можливість використовувати чергову щорічну відпустку в зручний час – для осіб з інвалідністю, дружин (чоловіків) військовослужбовців, ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
– 14 календарних днів на рік додаткової відпустки, зі збереженням заробітної плати – для учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також грошова компенсація за невикористані дні такої відпустки;
– додаткові гарантії щодо працевлаштування осіб до 35 років, які влаштовуються на роботу вперше.
Після звільнення з військової служби для збереження місця роботи та посади працівник повинен вийти на роботу в день, що настає після дня взяття на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (військкоматі) після його звільнення з військової служби. У його військовому квитку зазначається дата про призов і звільнення з військової служби та взяття на військовий облік.
Що робити, якщо права військовослужбовців порушені?
У разі недотримання роботодавцем вимог законодавства та звільнення, працівник має право звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з позовною заявою про поновлення на роботі та за необхідності стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнені позивачі в справах про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.