НЕГАТИВІЗМ У ДИТЯЧІЙ ПОВЕДІНЦІ
Дитячий негативізм завжди свідчить про негаразди у стосунках між дорослими і дітьми та може виявлятись по-різному: в підвищеній агресивності, впертості, замкнутості, відчуженості, малюк може бути нестриманим, зухвалим, жадібним, може говорити неправду, не реагувати на зауваження дорослих. І чим більше проблем виникає у роботі з такою дитиною, тим більшої уваги він потребує. Адже в результаті найгірше почувається сама дитина.
Дитина з асоціальною поведінкою часто має типовий інтелектуальний і фізичний розвиток. Він може із задоволенням рахувати на заняттях з логіко-математичного розвитку, любити і вміти малювати, найкраще у групі переказувати казки, він може бути допитливим, розумним, багато чого вміти робити. Справжні проблеми виникають у такої дитини, коли вона вступає у взаємини з людьми та однолітками, які її оточують.
Причинами дитячого негативізму можуть бути:
- особливості сімейного виховання;
- неформальність взаємостосунків з іншими дітьми ;
- взаємини з батьками;
- особливість нервової системи;
- тип темпераменту та інші.
Виховати адекватну поведінку у дитини складний процес, який вимагає клопіткої щоденної праці батьків та педагогів. Чим раніше спробувати позбавити дитину від проявів негативної поведінки, тим кращими будуть результати. Так, при проявах впертості треба забезпечити спокійне, доброзичливе відношення, діяти методом відволікання і не заохочувати неправомірні вимоги, але і не вдаватися до покарань. Краще перестати деякий час контактувати з дитиною (без відповідної реакції дорослого їй стає нецікаво вередувати!). Тоді потрібно підійти до неї та спробувати залучити до будь-якої діяльності або гри, зберігаючи спокійне і доброзичливе ставлення до дитини. При плаксивості доцільно приголубити дитину, залучити до спільної гри з однолітками, дати доручення, щоб вона виконувала їх самостійно.
Дитину з проявами агресії слід постійно тримати в полі зору, уважно стежити за її поведінкою, не допускати ситуацій, що сприяють прояву агресії, займати індивідуальною грою, давати цікаві для неї доручення, стежити, щоб вона була зайнята цілеспрямованою діяльністю.
Профілактика асоціальної поведінки полягає у:
- забезпеченні достатньої, але не надмірної фізичної та психічної активності;
- повноцінному спілкуванні з дорослими;
- правильній організації колективних ігор;
- систематичному перебуванні на свіжому повітрі;
- чергуванні активності і відпочинку;
- зміні різних видів діяльності.
Шановні дорослі! Пам’ятайте! Потрібно приділяти велику увагу вихованню дітей дошкільного віку, щоб сформувати в них стійку звичку дотримуватися у своїй діяльності і поведінці прийнятих у суспільстві правових норм та загальновизнаних принципів моралі. Досягти цього можна лише тоді, коли виховні цілі й завдання, що їх ставить перед собою дорослий, відповідають потребам та інтересам дітей.
Поради підготовлено вчителем-дефектологом КУ “Путивльський ІРЦ» Григор’євою О.В. за використанням інтернет-ресурсів
