ПРИБЛИЗНІ НОРМИ ПОЯВИ ГОЛОСНИХ ТА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ У ДІТЕЙ
Терміни появи у дітей голосних і приголосних звуків індивідуальні та залежать від умов розвитку мовлення, а також від індивідуальних особливостей розвитку дитини. Однак можна орієнтуватись на загальноприйняті норми.
Вік дитини – 1-2 роки
Голосні звуки – [а], [о], [е].
Приголосні звуки - [п], [б], [м].
Вік дитини – 2-3 роки
Голосні звуки – [і], [и], [у].
Приголосні звуки - [ф], [в], [т], [д], [н], [т'], [д'], [н'], [г], [к], [ґ],[х], [й].
Вік дитини – 3-5 років
Приголосні звуки - [с], [з], [ц], [дз], [с'], [з'], [ц'], [дз'], [ш], [ж], [ч], [дж], звукосполучення [шч].
Вік дитини – 5-6 років
Приголосні звуки - [л], [л'], [р], [р'].
У три роки у дитини зникає загальна пом’якшеність мовлення.
У чотири роки дитина здатна підтримати розмову, висловити думку простими поширеними реченнями, а також складними реченнями.
У п’ять років дитина вже здатна виділити у слові перший і останній звуки, підібрати слова з потрібним звуком, інтонаційно виділити вказаний звук у слові.
У шість років дитина повинна правильно та чітко промовляти усі звуки рідної мови. Діти цього віку здатні визначити кількість звуків у слові, їх порядок, місце звука у слові, поділити слово на склади, виділити наголошений склад, користуватися схемою звукового налізу слів тощо.
