ПРЕСРЕЛІЗ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗА 22.05.2026
Майже 299 млрд гривень доходів задекларували громадяни за результатами кампанії декларування
299 млрд гривень доходів задекларували громадяни України за 2025 рік. Загалом подано майже 176 тисяч декларацій про майновий стан і доходи. Це – 103 % до показника минулорічної кампанії. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.
https://www.facebook.com/profile.php?id=61577920521628
Найактивніше, в порівнянні з минулим роком, декларували доходи мешканці таких регіонів:
- Рівненської обл. ( +10 %);
- Миколаївської обл. (+8 %);
- Волинської обл. (+7 %);
- Одеської обл. (+6 %);
- м. Києва (+6 %).
За результатами декларування громадяни самостійно визначили до сплати:
- 5,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб;
- 2,5 млрд грн військового збору.
«До кампанії активно долучалися ті, хто отримав іноземні доходи. Загалом такі доходи задекларували 12,7 тисячі платників. До речі, порівняно з минулим роком їх кількість збільшилась на 3,4 тисячі осіб. Сума задекларованих іноземних доходів – 20,7 млрд гривень», – розповіла очільниця ДПС.
За результатами декларування іноземних доходів громадяни самостійно визначили до сплати:
- 2,4 млрд грн податку на доходи фізичних осіб;
- 1,0 млрд грн військового збору.
«ДПС активно працює над якісними змінами у культурі добровільної сплати податків в Україні. Покращуємо для цього також сервіси – напередодні з Мінцифри запустили подачу декларацій і отримання податкової знижки у Дії. Ми вдячні кожному платнику податків, хто попри всі виклики, обирають працювати чесно і прозоро. І головне – відповідально сплачують податки. Бо це про нашу здатність забезпечувати обороноздатність країни, підтримку соціальних програм, виплату зарплат і пенсій. Це про спільну участь у тому, щоб країна вистояла», – наголосила Леся Карнаух.
Нагадуємо, що до 31 липня включно необхідно сплатити визначені податкові зобов’язання.
Сплата податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору з задекларованих доходів є важливою для фінансової стійкості держави.
ПДФО формує дохідну частину бюджетів різних рівнів, зокрема місцевих бюджетів, за рахунок яких фінансуються соціальні програми, освіта, медицина та розвиток громад.
Військовий збір спрямовується на підтримку сектору безпеки і оборони, забезпечуючи його необхідними ресурсами.
Паркувальний збір приніс місцевим бюджетам понад 73 млн грн: хто в лідерах?
У січні – квітні 2026 року платники податків сплатили до бюджету 73,5 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Надходження зросли на 12,3 % порівняно з минулим роком. Торік ця сума становила 65,5 млн грн.
Регіони-лідери за обсягами сплати збору:
- Одеська область – 27,1 млн грн;
- Львівська область – 19,5 млн грн;
- Дніпропетровська область – 16,7 млн грн;
- Івано-Франківська область – 3,8 млн грн.
Таке зростання свідчить про суттєве підвищення правової свідомості підприємців. Крім того, позитивні зміни стали можливими завдяки впровадженню безготівкових розрахунків та ефективному контролю з боку податкової служби, що робить цей сектор прозорішим.
Кошти від збору за місця для паркування транспортних засобів залишаються в громадах, дозволяючи фінансувати благоустрій та покращувати дорожню інфраструктуру.
Довідково.
Платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), ФОП – оператори парковок, а не водії.
Базою оподаткування збору є площа земельної ділянки, відведена для паркування рішенням міської ради, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів, які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
Ставки збору встановлюються рішеннями місцевих рад у розмірі до 0,075 % мінімальної заробітної плати за 1 м2 площі земельної ділянки (у 2026 році – 6,49 грн за 1 м2).
Легальна робота забезпечує гарантії для працівника та ресурс для оборони країни
Головне управління ДПС у Сумській області нагадує, що офіційне працевлаштування — це ключовий елемент соціальної захищеності громадян, стабільності державних фінансів і національної стійкості, особливо в умовах військової агресії. Легальна робота гарантує права працівника, забезпечує надходження до бюджету та дозволяє державі ефективно підтримувати суспільство під час кризових ситуацій.
Легальне працевлаштування надає працівникові комплексні гарантії:
• Соціальні гарантії та страхування: офіційний працівник має право на пенсію, лікарняні, декретні та інші соціальні виплати навіть у кризових умовах.
• Захист трудових прав: контракт фіксує умови роботи та зарплатню, що особливо важливо в умовах сьогодення.
• Стабільність доходів: офіційна заробітна плата гарантує регулярний дохід для сім’ї, навіть у складних економічних умовах.
• Легальний доступ до фінансових послуг: офіційна зарплата підтверджує доходи для банків і державних програм допомоги.
Важливо, що офіційна робота забезпечує надходження до державного та місцевого бюджетів через податки та соціальні внески. Відповідно здійснюється фінансування оборонних і соціальних програм: податки працівників та бізнесу підтримують державні ресурси для армії, медицини та соціальної допомоги. Забезпечується стабільність пенсійної системи: внески на соціальне страхування гарантують пенсії навіть у кризові періоди. Та створюються рівні умови для бізнесу: легальне працевлаштування стимулює прозору економіку, допомагає підтримувати легальний бізнес і економічну стабільність.
Кожна гривня, сплачена легально, працює на оборону, соціальний захист та відновлення країни.
Тож, офіційне працевлаштування — це вигідно для всіх: працівник отримує соціальний захист, стабільність та підтримку навіть у кризових умовах, а держава забезпечує надходження до бюджету для оборони, соціальних програм та розвитку економіки.
Легальна робота - це гарантія безпеки, прозорості та стійкості країни. Офіційне працевлаштування сьогодні — це не просто правило, а вклад у власну захищеність та майбутнє держави.
Припинення дії ліцензії за власною ініціативою: алгоритм та ключові дати
Відповідно до частини першої ст. 46 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3817-20#Text дія ліцензії припиняється шляхом прийняття органом ліцензування, який надав відповідну ліцензію, рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є, зокрема, заява ліцензіата про припинення дії ліцензії.
Згідно з частиною четвертою ст. 46 Закону № 3817 рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності приймається, зокрема, у разі припинення дії ліцензії за заявою суб’єкта господарювання – не пізніше 20 робочих днів з дня, наступного за днем отримання такої заяви органом ліцензування.
Рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності набирає чинності на другий робочий день за днем направлення відповідного рішення платнику податків.
Датою припинення дії ліцензії є день набрання чинності рішенням про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись в ЗІР
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42597
Вимоги до оформлення, способи подання та строки розгляду запиту на публічну інформацію
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі – Закон № 2939) запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Письмовий запит подається в довільній формі.
Запит на інформацію має містити:
-
ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;
-
загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
-
підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Для подання письмового запиту на інформацію запитувач може використати форму, яку можна отримати у розпорядника інформації або яка розміщена на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника.
Так, форма для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної податкової служби (далі – Форма запиту) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 (далі – Наказ № 405) та розміщена на вебпорталі ДПС у розділі «Публічна інформація» за посиланням: Головна/Для громадськості/Публічна інформація/Форми подання запиту (https://tax.gov.ua/dlya-gromadskosti/dostup-do-publichnoi-inform/formi-zapitu-na-informatsiyu/718590.html).
Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, затвердженого Наказом № 405 (далі – Порядок № 405), у Формі запиту запитувачу надається можливість обрати форму надання відповіді – поштою, факсом, електронною поштою, а також ознайомитися з документами у спеціальному місці розпорядника інформації.
Позначка щодо способу надання відповіді проставляється у полі «Прошу надати мені відповідь у визначений Законом України «Про доступ до публічної інформації» строк. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Відповідь надати (ознайомитись з документами):» Форми запиту.
При оформлені письмового запиту в довільній формі заявник має зазначити спосіб отримання відповіді.
Відповідь на запит на інформацію надається у спосіб, обраний запитувачем. Згідно зі ст. 20 Закону № 2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
Сектор інформаційної взаємодії
ГУ ДПС у Сумській області
