СВОЄЧАСНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА В УМОВАХ ВІЙНИ: ПРАВО ПРАЦІВНИКА ТА ОБОВ’ЯЗОК РОБОТОДАВЦЯ
Своєчасна виплата заробітної плати є однією з основних гарантій трудових прав працівників. У період війни це питання набуло особливої ваги, адже для багатьох родин заробітна плата є єдиним стабільним джерелом доходу.
Для людини це впевненість у завтрашньому дні, можливість планувати витрати та забезпечувати родину. Для роботодавця — довіра колективу, стабільність бізнесу та позитивний імідж.
Стаття 115 Кодексу законів про працю України та стаття 24 Закону України «Про оплату праці» визначають, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим із виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим органом (а за їх відсутності — представниками, обраними трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, і не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Тобто роботодавці зобов’язані виплачувати заробітну плату у строки, визначені колективним договором або внутрішніми документами.
Основні аспекти:
- виплата має здійснюватися не рідше двох разів на місяць;
- максимальний проміжок між авансом і основною частиною заробітної плати — 16 календарних днів;
- граничний строк виплати — не пізніше 7 днів після завершення розрахункового періоду.
На практиці аванс (заробітна плата за першу половину місяця) — це оплата за фактично відпрацьований час за перші 15 календарних днів місяця. Оптимальний строк виплати — з 16 по 22 число поточного місяця.
Заробітна плата за другу половину місяця — це остаточний розрахунок за фактично відпрацьований час (з 16 числа до кінця місяця), який має бути здійснений не пізніше 7 числа наступного місяця.
Особливості виплат під час війни
В умовах воєнного стану діють норми Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (стаття 10). Заробітна плата виплачується на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець зобов’язаний вживати всіх можливих заходів для забезпечення своєчасної виплати.
Закон передбачає звільнення від відповідальності за порушення строків, якщо це сталося внаслідок бойових дій або інших обставин непереборної сили. Водночас це звільняє від штрафів, але не скасовує обов’язку виплатити заборгованість при першій можливості.
Ціна затримки: відповідальність
- адміністративна (частина 1 статті 41 КУпАП);
- фінансова (стаття 265 КЗпП України);
- кримінальна (стаття 175 Кримінального кодексу України);
- матеріальна (стаття 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати»);
- дисциплінарна (статті 40, 41, 149 КЗпП України).
