НЕСКОРЕНА ПУТИВЛЬЩИНА: ПАМ’ЯТЬ, СИЛА, ВІРА
3 квітня 2022 року - день, який назавжди закарбувався в історії Путивльщини як символ нескореності нашої громади, віри в силу Збройних Сил України та неминучої Перемоги українського народу.
Саме цього дня Путивльська територіальна громада була деокупована від російських орків. Після тривоги й темряви до нас почало повертатися життя та відновився зв’язок із зовнішнім світом. Це був день, коли кожен із нас по-справжньому відчув ціну свободи.
Через біль і втрати, крізь страх і невідомість, через безсонні ночі та тривожні світанки пройшла наша громада на шляху до звільнення. У пам’яті назавжди залишаться ті дні, коли кожен новий ранок приносив випробування, але водночас ще більше єднав нас.
Ми вистояли й не скорилися. Ми зберегли свою гідність, свою ідентичність, свою Україну в серці кожного.
Минуло чотири роки, і сьогодні ми чітко розуміємо, що ця маленька перемога стала можливою завдяки людям. Нашим людям. Військові, тероборонівці, добровольці, поліцейські, медики, рятувальники, волонтери - кожен зробив свій неоціненний внесок. Хтось тримав оборону зі зброєю в руках, хтось рятував життя, хтось забезпечував найнеобхіднішим, а хтось підтримував інших, не даючи зламатися.
Путивльська територіальна громада - це перш за все люди, люди з великою силою духу. Ви не піддалися страху.
Не втративши людяності, допомагали тим, хто цього потребував і продовжуєте це робити. Саме завдяки вам громада вистояла й продовжує свій розвиток у боротьбі з агресором.
Ми згадуємо ті непрості дні - з болем, але й з гордістю, схиляючи голови перед тими, хто віддав своє життя за нашу свободу.
Та, на жаль, війна триває. Сьогодні прикордонні населені пункти нашої громади й надалі потерпають від ворожих обстрілів. Окупант намагається зламати нас, посіяти страх, знищити віру. Але йому це не вдалося та не вдасться.
Нехай ця дата стане не лише минулим. Вона стане силою сьогодні й вірою в світле майбутнє. Ми відбудовуємо, працюємо, підтримуємо одне одного й щодня доводимо: Путивльщина - жива, сильна й незламна.
І ми точно знаємо: ця боротьба завершиться розділом в історії України під назвою «про Перемогу».
Слава Україні!
