УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ В ЕЛЕКТРОННІЙ ФОРМІ: МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ ПОЯСНИЛО, ЩО ВАРТО ЗНАТИ
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, оформлена в електронній формі.
Цивільний кодекс України визначає, що договір, укладений із використанням інформаційно-комунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі. Таким чином, електронний договір прирівнюється до традиційного письмового документа та має повну юридичну силу. Укладати його можна як у формі окремого електронного документа, так і в спрощеній формі — шляхом обміну електронними повідомленнями або підтвердженням замовлення на сайті. Як і класичний договір, електронний повинен містити всі істотні умови для відповідного виду правочину. Недотримання цих вимог може призвести до визнання договору неукладеним або недійсним. Зміст електронного договору може передбачати порядок його укладення, правила обміну електронними повідомленнями, технічні засоби ідентифікації сторін та інші важливі умови.
Електронний договір повинен містити всі істотні умови для відповідного виду правочину. Якщо їх не буде визначено, договір може бути визнаний неукладеним або недійсним. Крім умов, передбачених Цивільним кодексом України, електронний договір може включати технологію (порядок) його укладення, порядок створення та накладання електронних підписів, можливість і порядок внесення змін, спосіб і порядок прийняття пропозиції (акцепту), правила обміну електронними повідомленнями під час виконання зобов’язань, технічні засоби ідентифікації сторін, порядок виправлення помилково надісланого акцепту, посилання на інші електронні документи, що є частиною договору, та порядок доступу до них, правила зберігання й пред’явлення електронних документів, умови виготовлення та отримання паперових копій, можливість вибору мови під час укладення та виконання договору, а також інші відомості, важливі для сторін. Таким чином, вимоги до електронного договору є не менш суворими, ніж до традиційного письмового.
Підписання електронного договору забезпечує ідентифікацію підписанта, підтвердження його згоди з умовами та цілісність документа. Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронного договору є використання електронного підпису відповідно до законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеного цим Законом; або аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного чи іншого копіювання або іншого аналога власноручного підпису) — за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів підписів. Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» встановлює, що кваліфікований електронний підпис (КЕП) має таку ж юридичну силу, як і власноручний підпис, і презюмується таким, що йому відповідає.
Пропозиція укласти договір може бути зроблена шляхом розміщення оферти онлайн або надсилання електронного повідомлення. Акцепт може надаватися шляхом заповнення електронної форми, надсилання відповіді чи вчинення дій, що свідчать про прийняття пропозиції, якщо зміст таких дій чітко роз’яснено в інформаційній системі, де розміщено оферту. З моменту отримання відповіді електронний договір вважається укладеним. При цьому продавець (виконавець) зобов’язаний підтвердити отримання замовлення, а споживач має отримати підтвердження укладення правочину у формі електронного документа, квитанції, чека або іншого підтверджуючого документа.
