ПРИВАТИЗАЦІЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
Воєнний стан в Україні вплинув на всі сфери життя, у тому числі й на регулювання земельних відносин. Перші законодавчі акти, що приймалися на початку війни, були спрямовані на захист продовольчої безпеки. Одночасно був закритий доступ до реєстрів, кадастру, а також заборонена безоплатна передача земельних ділянок у власність.
19 листопада 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель», яким, зокрема, внесено зміни до пп. 5 п. 27 розділу X Земельного кодексу України щодо безоплатної передачі земель державної й комунальної власності у приватну власність.
Цією нормою визначено, що забороняється безоплатна передача земель державної й комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої передачі та розроблення відповідної документації. Положення цього підпункту не поширюються на:
-
безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд);
-
безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.
Отже, право на безоплатне отримання земельної ділянки у власність під час дії воєнного стану мають лише громадяни України, яким на праві приватної власності належать об’єкти нерухомого майна (індивідуальні житлові будинки, гаражі, садові будинки тощо), право власності на які оформлено відповідно до чинного законодавства.
Крім того, право на безоплатне отримання у власність земельних ділянок мають громадяни, яким земельні ділянки були надані у користування до 1 січня 2002 року.
Документами, що підтверджують право користування, можуть бути:
-
державні акти на право постійного користування земельними ділянками (ст. 23 ЗК України в редакції 1992 року, первісна редакція ст. 126 чинного ЗКУ);
-
державні акти на право володіння землею (ст. 23 ЗК УРСР 1990 року);
-
записи в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій;
-
записи в погосподарських книгах сільських рад;
-
записи в реєстрових книгах виконкомів міських і сільських рад (ст. 20 ЗК УРСР 1970 року);
-
державні акти на право довічного успадкованого володіння землею;
-
договори про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку;
-
акти відводу земельної ділянки в натурі.
Процедура безоплатної передачі земельних ділянок у власність залишилася незмінною. Вона врегульована ст. 118 Земельного кодексу України, якою передбачено, що громадянин, який бажає приватизувати земельну ділянку у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні (у тому числі ту, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі чи споруди, що перебувають у його власності), подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
До клопотання додається технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розроблена відповідно до Закону України «Про землеустрій». Ця документація замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.
