18 ТРАВНЯ В УКРАЇНІ ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ ДЕНЬ ПАМ`ЯТІ ЖЕРТВ ГЕНОЦИДУ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ
Саме в цей день 1944 року відбувся один із найбільших злочинів радянського тоталітарного режиму – примусове виселення кримських татар з їх історичної батьківщини.
Підставою для депортації кримськотатарського народу стала таємна постанова Державного комітету оборони № 5859 «Про кримських татар» від 11 травня 1944 року, у якій кримським татарам висувалися претензії в начебто масовій зраді та масовому колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами.
Майже 200 тис. кримських татар було депортовано у віддалені регіони колишнього Радянського Союзу.
У каральній операції брали участь 32 тисячі співробітників НКВС. Людям на збори давалося від кількох хвилин до пів години, з собою дозволялося взяти найнеобхідніші особисті речі. Майно, що залишилося, було конфісковане державою.
Частину депортованих громадян відправлено до ГУЛАГу, інших – на спецпоселення до Узбекистану та для поповнення спецконтингенту Московського вугільного басейну.
З метою знищення культурних і історичних пам’яток, заміни історичних назв місцевостей новими на зразок «Совєтский», «Первомайск», «Красногвардейск» тощо, депортація стала одним із засобів «детатаризації» Криму.
Через сімдесят років після депортації, під час окупації Криму Росією кримськотатарський народ знову постав перед загрозою дискримінації на рідній землі.
Верховна Рада України Постановою від 12.11.2015 № 792-УІІІ «Про визнання геноциду кримськотатарського народу» визнала депортацію з Криму кримських татар у 1944 році геноцидом кримськотатарського народу. Українським парламентом заявлено, що системний тиск на кримськотатарський народ, репресії громадян України за національною ознакою, організація етнічно і політично вмотивованих переслідувань кримських татар, їхніх органів, таких як Меджліс кримськотатарського народу та Курултай кримськотатарського народу, на тимчасово окупованій території України з боку державних органів Російської Федерації, починаючи з дати початку тимчасової окупації, є свідомою політикою етноциду кримськотатарського народу.
26 січня 2022 року Верховною Радою був прийнятий Закон «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей».
Україна ніколи не відмовлялася від визнання актів органів колишнього СРСР щодо відновлення прав депортованих, а з часу проголошення незалежності взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації.
