РОЗ’ЯСНЕННЯ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Закони України «Про освіту» та «Загальну середню освіту» запровадили фундаментально новий підхід до розвитку вчителя та його педагогічної свободи. Зокрема, закони формулюють нові засади підвищення кваліфікації вчителів, що відображено у "Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019р. № 800 зі змінами 27 грудня 2019 року № 1133.
Відповідно до частини другої статті 54 Закону «Про освіту» педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність; мають право на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації. У новому Законі «Про повну загальну середню освіту» визначено, що педагогічні працівники мають підвищувати свою кваліфікацію щорічно, а загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації протягом п'яти років, яка оплачується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, не може бути меншою за 150 годин, з яких не менше 10 (15 год. від 150 год.) відсотків загальної кількості годин обов'язково повинні бути спрямовані на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з учнями з особливими освітніми потребами. Але у зв’язку з тим, що Закон «Про освіту» набрав чинності лише в кінці ІІІ кварталу 2017 року ніхто не має права вимагати від педагогічного працівника підтвердження якогось конкретного (і кимось безпідставно визначеного) обсягу підвищення кваліфікації до 28 вересня 2017 року.
Саме це питання було детально опрацьовано під час консультування педагогів Путивльського навчально-виховного об’єднання фахівцем КУ «Путивльський центр професійного розвитку педагогічних працівників» Шубіної Н.І., яке відбулося 09 лютого 2021 року.
